Як виховують дітей в різних країнах світу?

У різних країнах дітей виховують по-різному. Усе залежить від культури певного народу, традицій та розуміння сім'ї. Я  пропоную ознайомитися із цікавими методами виховання малечі у США, Німеччині, Франції, Великобританії, Італії та Японії. 

Німці, наприклад, не поспішають заводити дітей 30-ти років, поки не побудуть власну кар'єру. Няньку для дитини чоловік та дружина підбирають ще до народження малюка.Традиційно всі діти в Німеччині до 3-х років сидять вдома. Коли дитина виростає, то раз на тиждень її водять в «ігрову групу», щоб вона навчилася спілкуватися з іншими дітьми, а вже потім у дитсадок.

Великобританія - дуже сувора і консервативна країна, тому дитинство маленького англійця сповнене масою вимог, які спрямовані на формування англійських традиційних звичок, поглядів і особливостей характеру і поведінки в суспільстві. З маленького віку дітей навчають стримувати прояв своїх емоцій. Батьки ніколи не демонструють дітям свою любов, але насправді вони дуже трепетно ставляться до своїх малят.

Американське виховання, навпаки, дуже ліберальне. З юних років дітей навчають, що у них є право на власну думку, на власну життєву позицію. Американці зазвичай заводять двох або трьох дітей, вважаючи, що одній дитині буде важко рости в світі дорослих. Підлітки у США дуже часто відвідують вечірки разом зі своїми батьками, у них дружні стосунки.
Французьке виховання інколи передбачає такі наслідки, що діти виростають аж занадто вільнодумними. У Франції дитина майже з народження весь день проводить спочатку в яслах, потім у дитячому садку, потім у школі. Французькі діти швидко дорослішають і стають самостійними. Вони самі ходять до школи, самі купують в магазині необхідне учнівське приладдя. З бабусями онуки спілкуються тільки на канікулах.

В Італії для дитини родина - це своєрідний клан, де вона відчуває себе захищеною. Батьки часто залишають дітей з родичами, особливо з бабусями і дідусями. У дитячий садочок звертаються тільки тоді, якщо немає нікого з рідних.

Дуже цікавим є виховання японських дітей. В Японії дитині до 5-ти років дозволено робити все. На неї сварять за різноманітні витівки та істерики, не б'ють і всіляко балують. Починаючи з середньої школи ставлення до дітей стає більш жорстким.

В Україні завжди приділяли не аби якого значення вихованню дітей. Завжди матусі та татусі України намагались виростити дитину в люботі. Найбільш значущіми вважали такі якості як доброта, щедрість, працьовитість, щирість. Педагогічний досвід, накопичений століттями українським народом є неоцінним в сімейному вихованні дітей. Тому у нас, українців, є можливість  виховувати гідних громадян нашої держави.